Педагогічний досвід

Формування екологічної культури дошкільників засобами пошуково-дослідницької діяльності

Дошкільний вік — найважливіший етап у становленні екологічного світогляду людини, що передбачає створення передумов гуманної взаємодії з природним довкіллям. Головною умовою реалізації завдань розвитку екологічної компетенції дошкільнят - є створення еколого - розвивального середовища. Воно сприяє формуванню в дошкільнят екологічної вихованості, яка передбачає набуття уявлень про самоцінність та неповторність компонентів природи, прояв гуманних почуттів до живих істот, оволодіння початковими вміннями відчувати красу та милуватися нею, виважено поводитися в довкіллі, знати правила безпечної поведінки в природі.

    Природа — розумний і добрий вчитель, і дбайливий лікар, цікавий співрозмов­ник. Тільки глибоке розуміння ролі природи в житті дитини допоможе педагогові не лише розв'язувати завдання екологічного вихован­ня й ознайомлення з навколишнім, а й забез­печити оптимальний загальний розвиток ді­тей у дошкільному навчальному закладі.

    Формування екологічної свідомості і ком­петентності — тривалий процес, що перед­бачає комплексний підхід до виховання, розвитку й навчання дітей, забезпечення від­повідних для цього умов. Бережне ставлення до природи і до себе як її  частини найуспішніше формується у дитини не в стінах приміщення під натиском повчань дорослих, а в "живому спілкуванні" з природою, коли малюк слухає спів птахів, шурхотіння листочків, дзижчан­ня джмеля, милується тим, як розпускається перша квіточка, коли відчуває себе частиною дивовижного світу. Це відчуття єдності з природою, емоцій­ний відгук на неї і є найміцнішим фундаментом екологічного виховання дошкільнят.

Важливо, щоб дитина не лише засвої­ла, а й глибоко усвідомила правила пове­дінки у природі, щоб дотримання їх стало особистою потребою, стійкою морально-етичною нормою. Проблема формування екологічної компе­тентності дітей дошкільного віку набула нового звучання в умовах розвитку  нашого суспільства. У суспільну свідомість увійшло розу­міння взаємозв'язку людини і природи, їхньої вза­ємозалежності та взаємозумовленості існування. Доведено і той факт, що основи світогляду особис­тості закладаються у дошкільному дитинстві. Тож ознайомлення дітей з природою — невід'ємна складова освітньо-виховного процесу в дошкільно­му навчальному закладі.

    Сім'я, родина, дошкільний заклад - у цих інституціях розпочинається виховання в дитини інтересу до навколишнього світу, прилучення до спільної з дорослими екологічно доцільної діяльності. Інтерес до природи, її пізнання пробуджується у малюка насамперед через спілкування з дорослими. Власне, дитина і сприймає довкілля крізь призму дорослого.

    Самостійно діти рідко звертають увагу на об'єкти та явища неживої природи, рослинного й тваринного світів. Їхню увагу, зазвичай, привертають лише рухомі, цікаві своїм зовнішнім виглядом та поведінкою тварини і рослини. Тож завдання дорослого - допомогти дитині помітити і хмари у небі, і землю під ногами, і траву, і камінці - все, що навколо, навчити розрізняти і пізнавати їх у грі, казці, практичній діяльності.

Докладніше у статті Формування екологічної культури дошкільників засобами пошуково-дослідницької діяльності (PDF)