Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід | RSSСубота, 15.08.2020, 14:30

Меню сайту
Календар
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 72
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Годинник
Пошук

Консультація керівника ДНЗ

Вихідні положення щодо сучасного планування освітньої роботи з дітьми дошкільного віку.

Створення оптимальної системи планування всього педагогічного процесу в докільному закладі – справа важка, вимагає наукових досліджень, різнобічних пошуків, багаторазових перевірок на практиці.

         Передусім, з’ясуємо деякі вихідні положення щодо сучасного планування освітньої роботи з дітьми дошкільного віку:

  • основою планування є програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»;
  • план має будуватися на основі дидактичних принципів: взаємозв’язку усіх розділів навчально-виховної роботи, систематичності, послідовності, доступності, повторюваності матеріалу, диференційованого та індивідуального підходів до дітей;
  • під час складання плану враховуються конкретні педагогічні  умови (віковий склад групи, рівень розвитку дітей, оволодіння знаннями, навичками, вміннями, напрями роботи педагога зокрема та колективу вцілому);
  • план має бути календаризованим, тобто чітко передавати зміст роботи з дітьми протягом дня;
  • форма планування може бути різною (графічною, текстовою, графічно-текстовою);
  • вид планування обирається педагогічним колективом із пропонованих Листом Мністерства освіти і науки України від 03.07.09 р. №1/9-455 ( «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах») варіантів, а саме:
  • за сферами життєдіяльності (щодня реалізується завдання однієї із сфер і всі лінії розвитку (метод занурення); п’ятниця, як правило, - день узагальнення ;
  • за режимними моментами з урахуванням сфер життєдіяльності та ліній розвитку;
  • за видами діяльності з урахуванням всіх ліній розвитку та змісту сфер життєдіяльності (ігрова, трудова, комунікативна, пізнавальна, рухова, навчальна) з урахуванням усіх ліній розвитку та змісту сфер життєдіяльност;
  • інтегрованими блоками - завдання художньо-естетичного, соціально-морального, мовленнєвого розвитку та інших, розв'язуються через усі сфери життєдіяльності. Окремо плануються завдання і види роботи з фізичної культури та музики;
  • за лініями розвитку - кожного дня домінує одна лінія розвитку у взаємодії з іншими з урахуванням змісту усіх сфер життєдіяльності (метод занурення) тощо.

Проте, в жодному випадку не допускається пропущення окремих видів занять та діяльності дітей: пішоходні переходи, усі види ігор, праця, театралізована діяльність, розваги і т. д.

       Крім того, календарний план на один день зовсім не дає можливості  педагогу бачити перспективу засвоєння дітьми знань, умінь, навичок, не забезпечує системності і послідовності у роботі. Тому найефективнішим є перспективно-календарне планування, що передбачає завдання на тривалий проміжок часу (місяць, квартал).

       Перш, ніж приступати до складання перспективного та календарного плану, вихователеві слід провести глибоке діагностичне дослідження дітей (не плутати з тестуванням!). Дослідження допоможе з’ясувати потенційні можливості кожного малюка, особливості психіки, інтереси, нахили.

       Діагностичне дослідження повинно грунтуватися:

  • на безпосередньому спостереженні за дитиною у різних видах діяльності (існує безліч спеціальних методик);
  • на опитуванні батьків, бесідах з ншими членами родини.

Така попередня діагностика допоможе спрогнозувати індивідуальну програму для кожного вихованця, визначити його участь у тих чи інших заняттях, видах діяльності, згуртувати дітей відповідно до типу, виду і змісту заняття.

        Навчання дітей у формі занять починається з третього року життя.

        В першу половину дня можна провести два заняття  тривалістю не більше 30 хвилин.

        На 4 році життя в першу половину дня можливе проведення двох занять загальною тривалістю 40 хв.

        На 5 р. ж. в першу половину дня загальною тривалістю до 45 хв., у другу половину дня – одне заняття 20-25 хв.

        На 6 р. ж. в першу половину дня можливе проведення 2-3-х занять загальною тривалістю до 60 хв., трьох – до 1,5 год.

        Мережу занять вихователь складає разом із методистом, співвідносячи різні види діяльності дітей та форми оганізації навчально-виховного процесу (індивідуально-групові, індивідуальні, ігри-заняття, тощо)

ТИПИ ЗАНЯТЬ

  1. Фронтальні (вся група).
  2. Групові заняття (до 15 дтей).
  3. Індивідуально-групові (до 8 дітей).
  4. Індивідуальні заняття (1-4 дитини).

 

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ ЗАНЯТЬ З ДІТЬМИ

 

Залежно від обраного напрямку роботи, діяльності дітей та розділу програми виділяють такі види занять:

  • комплексні;
  • тематичні;
  • комбіновані;
  • домінантні;
  • сюжетно-динамічні;
  • інтегровані.

Комплексні заняття проводяться, починаючи з молодшого віку. Заняття складаються з декількох взаємопов’язаних між собою частин, які підкорюються єдиній меті, доповнюють одна одну, складають єдине ціле. Як правило, матеріал для комплексного заняття добирається з близьких (за освітніми завданнями) розділів програми. Наприклад, ознайомлення з навколишнім, художня література.

Тематичні заняття плануються, починаючи з молодшого дошкільного віку. Все заняття підпорядковується тільки одній меті.

Комбіноване заняття складається з декількох частин (частіше всього - з двох),  майже не пов’язаних між собою. Слід зазначити, що можуть комбінуватися різні види діяльності дітей. Проте, слід пам’ятати, що до кожної частини комбіноаного заняття повинні висуватися завдання, які вирішуються впродовж заняття !

Домінантне заняття – домінуюча ідея, головна ознака чого – небудь. Таке заняття будується на основі комбінованого, коли вихователь приділяє увагу якомусь питанню, проблемі, розділу, тобто робиться акцент тільки на одному (будь-якому) виді діяльності з дітьми (цей вид домінує). Інші види діяльності виступають як допоміжні. Домінантні заняття можуть мати тему та сюжет.

Сюжетно-динамічні заняття- частіше за все проводяться в ігровй формі, характеризуються тим, що виконання дитиною будь-яких дій підпорядковановизначеному сюжетові – казковому, або запозиченому з довкілля.

Інтегровані заняття – найбільш поширені в практиці роботи дошкільних закладів.

       Під інтеграцією ми розуміємо процес та результат поєднання окремих елементів навчання та виховання в єдину ціліснц систему з метою одержання якісно нового результату дошкільної освіти.

      Інтегрований освітній процес повинен конструюватися за принципами:

  • доступності;
  • науковості;
  • послідовності;
  • системності;
  • цілісності:
  • логічності;
  • вертикального тематизму.

  Зазаначимо, що однією із необхідних умов розвивального навчання є його зміст, який будується шляхом сходження від абстрактного до конкретного. Але, щоб узагальнити зміст, дати його у цілісному вигляді, потрібно зінтегрувати матеріал навколо якоїсь основної ідеї, проблеми. Це допоможе  дати дітям дошкільного віку спочатку загальне, цілісне уявлення про проблему, апотім  її конкретизувати, уточнити, поглибити. Такий підхід відповідає і віковим особливостям дошкільників. В межах цього підходу досить важливою виступає «циклічність» пропонованого дитині змісту. Досвід роботи доводить, що передусім інтегровано-тематичний підхід забезпечує як змістовий, методичний, так і організаційний бік  навчально-виховного процесу дошкільників.

      Отже, інтегрованим є таке заняття, яке має за мету синтез змісту (способів пізнання) з декількох тем, розділів програми або видів діяльності навколо однієї теми, тобто правильніше визначити, що це серія (цикл, система) занять, проведення яких зумовлена пошуками шляхів формування у дитиницілісного світогляду, який важко розвивати в умовах предметної системи навчання.

      Реалізація зазначеного  принципу вимагає особистісно-орієнтованого навчання, яке б враховувало потреби, інтереси, здібності кожної дитини дошкільного віку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Copyright "Студія Сергія Алещенка" © 2020
Сайт створений "Студією Сергія Алещенка"